Львівські викрутаси та "Добрий" день

Отож, з останньої моєї публікації пройшло... Зачекайте... Майже 6 місяців! Сама не знаю яким чином усе закинула... Мабуть, повпливала зайнятість, здача курсової(без книг і там не обійшлось) та, буду чесною, лінь... Цікаво, що саме лінь найчастіше перешкоджає зробити щось важливе... Ай, не будемо про це!

За цей час сталось багато цікавих речей. Почну я, мабуть, відвідинами денного мовного табору і закінчу візитом до чудового домашнього тайм-кафе "Добро" у нас в Білій Церкві. 

Розказати хочу лише про дві події, які справили на мене неймовірне враження. Перша - це подорож до Міста Лева. Хоча походити по Львову вдосталь мені так і не вдалось, купу вражень було гарантовано. Мозолі на ногах(буденні речі, знаю) та нудний екскурсовод трохи перешкоджали,  та зруйнувати найкращі моменти не зміг ніхто.

Що найбільше здивувало мене у Львові, то це його жителі. Таких відкритих і щирих людей іще треба пошукати. Архітектура міста просто просякнута історією. Навіть фото, зроблені на камеру телефона, мають в собі щось магічне, а не дуже хороша якість не робить зображення гіршими. 

Ну і, звісно, без походів по книгарнях не обішлось. Відвідала кілька книжкових магазинів і була вражена відношенням продавців до книг. Усе стоїть у порядку, доглянуте... Як цього іноді не вистачає в нашому місті. Придбала також "Напівдикого" Саллі Грін(одну з найгарячіших новинок), тому чекайте на відгук.

Друга подія не така, як здається, важлива. Але що можу сказати точно - вражень залишилось ще надовго! 

Відвідування тайм-кофейні( не про у форматах закладів, тому якщо це не тайм-кофейня, а зветься трохи по-іншому, не зважайте) "Добро" стало ,в буквальному значенні , мейнстримом в нашому місті. Та це й не дивно, бо "Добро" - воістину прекрасне місце для проведення дозвілля. Це іще і рай для фанатів Доктора Хто, очевидно, що адміністрація кафе любить цей серіал так само, як і ми. Там час від часу влаштовуються перегляди серій деяких серіалів(Доктора Хто та Гри Престолів). Стопки книг, запах кави, звуки Колдплею... Що іще необхідне для створення домашньої атмосфери? До того ж, робити можна усе що забажаєш. Фотографуватись, грати в настільні ігри... Ну чим не хороший заклад? Пссс, жителі мого міста! Чуєте? Якщо ви там іще не були, то біжіть уже зараз, там просто чудово!

Отаке і було... Більше фото та вражень знайдете на моїй сторінці в Інстаграмі. Усім добра, і ловіть Лілю-Пуаро на кінець😂😂

Зізнання серіаломана

Останнім часом, кому б я не сказала, що люблю дивитись серіали, у більшості людей однакова реакція: "Оу, ти фанатієш від Роксолани?". Але ж серіали не обмежуються тими, які бабці обговорюють, сидячи на лавці біля під'їзду. Є справді хороші зарубіжні серіали, які якісно зняті і мають справді захопливий сюжет. Отож ТОП МОЇХ УЛЮБЛЕНИХ СЕРІАЛІВ, які варто подивитись будь-кому.

1. Доктор Хто

         

Серіал, з якого все почалось. Розповідь про інопланетянина, прибульця з планети Галліфрей, що називає себе Доктором і подорожує у часі та просторі в синій поліцейській будці, що має назву ТАРДІС. Але подорожує він не сам, а із супутниками, які, зазвичай, британці. До речі, серіал виходить на каналі BBC One уже більше 50 років, за що занесений до Книги Рекордів Гіннеса. Поділяється на Класичний та Сучасний періоди, тому рекомендую звертати увагу на дату виходу 1 сезону, адже Новий Доктор іде з 2005 року. Інакше натрапите на стару чорно-білу версію з жахливою якістю звуку. Зараз роль Доктора виконує Пітер Капальді, а роль його чарівної компаньйонки Клари не менш чарівна Дженна Коулман.

2. Надприродне

                                   

Історія цього серіалу почалась теж у 2005 році. За сюжетом, двоє братів Вінчестерів подорожують по Америці на чорній Імпалі, убиваючи нечисть і шукаючи вбивцю їхньої матері. Не дивлячись на всю моторошність, якою оповитий цей серіал, він має чимало смішних моментів і неймовірно веселих персонажів. Ролі Сема та Діна Вінчестерів виконують Джаред Падалекі та Дженсен Еклз відповідно.

3. Шерлок

     

Назва цього серіалу каже сама за себе. BBC зробив хорошу роботу з утіленням історії про Бейкерстрітського(таке слово є?) детектива Шерлока Холмса та його друга й помічника Доктора Ватсона на сучасний лад. Всього серіал має лише 3 сезони по 2-3 серії в кожному. В головних ролях Бенедикт Камбербетч(Шерлок) та британський Більбо(ви ж бачили Гоббіта, так?) Мартін Фріман(Ватсон).

4. Стріла

               

Розповідь про американського міліардера Олівера Куіна, що, перебуваючи на яхті, переживає шторм і дивом рятується на безлюдному острові, де проживає 5 років. Повернувшись до рідного Старлінг Сіті він вирішує помститись людям, які знищують його місто, і під видом лучника Стріли чинить правосуддя. До нього приєднуються охоронець Джон Діґл і талановитий хакер Фелісіті Смоук. Але найважче- це не рятувати рідне місто, а уміти поєднувати своє повсякденне життя із життям Стріли. Роль Олівера виконує Стівен Амнел, роль Джона Діґла дісталась Девіду Ремсі, а роль Фелісіті Смоук -Емілі Бетт Рікардс.

5. Флеш

Історія хлопця Баррі, що працює судмедекспертом у рідному місті. Одного разу в нього потрапляє блискавка, і Баррі на 9 місяців живе у стані коми. Але після 9 місяців сну він прокидається і знаходить у собі надможливості-він найшвидша людина на планеті Земля. Але виявляється, що Баррі не один знає про власний хист- є люди схожі на нього...

Головну роль(Баррі Аллена) виконує Грант Гастін.

Не раджу дивитись серіал не переглянувши Стрілу, бо Флеш є його сіквелом.

6. Легенда про шукача

       

Книголюби, це втілена в життя серія книг Террі Гудкайнда. Можете спочатку прочитати усю серію( в ній багатсько книг), а потім дивитись серіал. Але, як на мене, то краще спочатку переглянути екранізацію. Історія про зовсім інший світ, де існує магія, злі та добрі сили. Раз в 1000 років чаклун та матір-сповідниця обирають Шукача- людину, яка переможе лорда Рала, тирана, що є самим втіленням зла. Ним виявляється звичайнісінький сільський хлопець Річард, пригоди якого показані в "Легенді". В головних ролях Крейг Хорнер та Бріджит Реган. 

А які Ваші улюблені серіали? Пишіть в коментарях:)

Усім файних книг та хорошого настрою)

P.S. Мультифендомовець?!Приєднуйся до першого українського мультифендому Вконтакті: 

http://vk.com/acrosstimeandspace

   

    

   

    

14 of 2014

Хей усім! Довго думала над тим, який новорічний пост додати сюди. Вирішила, що було б добре пригадати усе хороше, що ставалося зі мною за цей рік(звісно ж я про книги). Скажу лише, що 2014 був дуже класним книжковим роком. Прочитано більше 70 книг, що уже досить непогано:)

                                    5 for Contemporary

                  

Перша п*ятірка - книги-романи, або, як їх називають на Заході, контемпорарі. 

1.  "Фанатка" Рейнбоу Ровел(написання прізвища авторки українською залишається загадкою)

Є книги, після прочитання яких стає неймовірно жаль, що наші видавництва роблять замало перекладів. Ця книга стала однією з таких. Історія про дружбу, кохання, сім*ю і те, що окрім книжок і серіалів, є ще й реальне життя. Ця книга буде неймовірно корисною для тих,хто як і я увесь день не виходить на вулицю аби прочитати "ще один розділ". Книги - це добре, але не варто забувати про те, що є ще й реальне життя.

2. "Як я руйнувала імперію" Зірки Мензатюк

Про цю книжку я говорити багато не буду, просто прочитайте мій відгук.

           3. "Якщо я залишусь" Гейл Форман

Мабуть, я єдина,хто досі не бачив фільм...

Але книга мене дуууууже вразила!!! Я ридала майже на кожній сторінці, тому перед НР не раджу Вам читати цю книжку. Історія про складний вибір, що навчить цінувати те, що маєш. Дарі писала відгук на цю книжку. Наші думки дуже схожі, тому просто прочитайте:)

4. "Кава з кардамоном" Йоанни Ягелло

Прекрасна книга, яку я рекомендувала усім, кого бачила! Коротше, ось відгук)

  5. "Шоколад із чилі" Йоанни Ягелло

Сіквел до Кави З Кардамоном, що нагадував місцями ванільний серіал, але місцями я хотіла розцілувати персонажів:) Багато писати не буду, бо без спойлерів про Каву написати не вийде. Але якщо ви вже закінчили читати КЗК і вона вам сподобалась, то почати продовження варто.

                     3 for Disutopian

Наступні три книги - це антиутопії, себто історії про неідеальний світ, де усе підвласне тиранам(ну, майже)...

1. "Переспівниця" Сюзанни Коллінз

Я тааак закохалась в усю серію Сюзанни Коллінз і Піту, що якщо ви не дивились фільми чи не читали книги, то мені, можна сказати, немає про що з Вами говорити. В останній книзі мене просто вразив кінець. Це було тааак миииииило!

Так, без спойлерів) Але книги шикарні, тож вони мають бути у вашому списку для прочитання на 2015!

2."451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері

Шедевр антиутопії - це все, що можна сказати. Книга, що змусить будь-якого книголюба читати із завмиранням серця. Просто прочитайте історію про те, яким був би світ без книг. Це страшно.

          3. "Дівергент" Вероніки Рот

Просто ріафіагфлал!!! Фільм і книга неймовірні! Мабуть, усі вже чули про це чудо, тому багато говорити просто немає сенсу. Плакала і сміялась на самих емоційних моментах. Четвірка просто Няш-Мяш:3

(Це гіфка з Пітою, але ж він теж няш)

4 for Fantacy

Наступні 4 книги - фентезі. Я обожнюю фентезі, тому вибрати найцікавіше фентезі за РІК ой як важко! Але я це зробила!

1. "Часодії" Наталії Щерби

Ця серія стала дуууже знаковою для мене, бо завдяки ній я знайшла багато друзів та хороших знайомих) Остання частина Часова Битва змусила мене задуматись про велику кількість важливих речей. Я дуже рада, що ця МАГІЧНА КНИГА знайшла мене.

          2. "Кров Олімпу" Ріка Ріордана

Остання частина історії  убила мене своєю милістю. Лео і Каліпсо:3

Я  ридала після закінчення. 4 роки Персі з командою були моїми кращими друзями. Це справді багато значить для мене. 

3. "Дім Дивних Дітей" Ренсома Ріггса

Просто чудова книга, на яку я робила відгук. 

          4. " Трон Скла" Сари Дж. Маас

Досить своєрідна історія з досить своєрідним любовним трикутником. Але, на щастя, на ньому не акцентують особливої уваги. Магія, магічні створіння, Магічні війни, а коротше, просто епік фентезі. Супер-крута головна героїня із неймовірною силою волі і магічними здібностями(не Герміона, чесно). Прочитайте, і самі зрозумієте.

                     1 for... Dan Brown?

        

Якщо Ви досі не знайомі із творами Дена Брауна, то Вам варто познайомитись хоча б із його найвідомішою книгою "Код Да Вінчі". Книга Дена, що ,як і всі його інші, триматиме в напруженні до останньої сторіночки). Загадки і завороти сюжету просто лрідшдцдкрпа. 

The last 1 for Sci-Fi

"КіберПопелюшка" Марісси Майер розпалила мою пристарасть до наукової фантастики. Коротше кажучи, серія "Місячні Хроніки" - це перекази казок, тільки з космосом і злодіями, що вийшли на новий рівень!!!!!!

Просто шикарно! Не можна відірватись(я знаю, що кажу це ,описуючи кожну книгу).Перша книга серії,як Ви зрозуміли - переказ Попелюшки. Моя найулюбленіша частина - це "Кресс". Я завжди любила казку про Рапунцель, тому те, що ця частина надзвичаааайно мені сподобалась, здається, не дивно. 

Таким був мій рік у книгах. І нехай цей новий 2015  принесе нам усім багааааато нових історій і відкриттів. З наступаючим, любі читачі)

"Дивацтво- не дефект"

Ренсом Ріггс був звичайним сценаристом не дуже відомих короткометражок, поки не вийшла його книга "Дім Дивних Дітей" , що привабила читачів своєю загадковістю, а саме дивними чорнобілими фото, що викликають мурашки по тілу. Унікальність цього твору в тому, що автор є водночас і письменником і колекціонером(усі фото є ідентичними). Як на мене, то Ренсому вдалось виконати всю задуману роботу і вийшло в нього це досить непогано.

Перша половина відгуку не містить спойлерів. Друга частина мого відгуку розкаже про враження від сіквелу "Місто Пустих".

Книга розповідає про хлопця на ім`я Джейкоб, якому дід Абрахам розказував багато історій зі своїх дитинства та молодості, в яких фігурували потвори та діти, що мали надзвичайні здібності: дівчина, яка викликала вогонь та керувала ним, дитина, що могла оживляти мертвих... І раптом, коли Абрахам помирає, хлопець розуміє, що усі історії, розказані дідом, були не більше ніж вигадкою.
Та Джейкоб упевнений, що бачив потвору, через яку загинув дідо, і картає себе за те, що нічого не зробив. Батьки Джейкоба упевнені, що у сина просто поїхала стріха, тому вони відвозять хлопця на острів, де, за розповідями Портмана-старшого, знаходилось місце проживання тих самих диваків... З цього все й починається.
Далі говорити немає сенсу, бо уникнути спорйлерів не вдасться. Скажу лише, що перша книга зацікавить читачів, що люблять моторошні історії наніч і читати ВАРТО!!!!. Але назвати цю історію СТРАШНОЮ аж ніяк не можна. Друга частина сподобалась мені більше, тому я даю обом книгам  8,5/10 , але якщо Ви більш прискіпливі до такої літератури, ніж я, то оцінити зможете її десь на 7/10. 

"Дивацтво- не дефект, а додаткова перевага. Не нам бракувало чогось такого, що було в нормальних, а навпаки - це їм бракувало нашої особливості. Тобто ми були чимось більшим а не меншим."

А тепер перейдемо до СПОООООЙЛЕРІВ:3(Себто відгуку до другої частини)

"Місто Пустих" примусить Вас плакати. Через безвихідність ситуації. Через Емму та Джейкоба. Через абсурдність всього, що сталось(люблю цю фразу).
У другій частині Дивні Діти вирушають до інших часових контурів, аби знайти імбрин, яким вдалось урятуватиись, єдиних, хто зможе допомогти пані Сапсан. Але на них чекає неприємний сюрприз. Увесь провіант тоне, а малі, голодні диваки мають шукати допомоги. Самі, одинокі, вони беруть справу в свої руки, призначивши головними Джейкоба та Емму, що готові пожертвувати собою, аби лише подолати порожняків...
Друга частина вразить Вас красою написання і чіткістю вираження емоцій. Мимоволі відчуваєш себе Джейкобом... А ще сподобались різкі переходи з одного контуру в інший... А кінець..але я більше нічого не скажу, бо так нецікаво ж буде;)

Отож, прочитайте ці дві книги і чекайте зі мною на екранізацію та третю частину! Всім добра і кави:) 

Часодійні пригоди продовжуються!

Хочте вірте, хочте не вірте, але я таки знайшла час, аби написати ще один відгук. Цього разу хочеться розповісти про "Часограму" - п`яту частину циклу "Часодії" Наталії Щерби. Якщо Ви ще не познайомились із Часовим Ім`ям, то раджу залишити цей відгук до кращих часів і прочитати четверту частину циклу. Якщо ЧІ уже прочитана, а Часограма ні, то рекомендую ознайомитись лише з першою частиною відгуку, де я просто поділюсь враженнями про продовження серії. 

Почну з того, що моїй подружці Софі таки вдалось потрапити на Форум Видавців і привезти мені Часограму, підписану самою авторкою! Думаю, усім зрозуміло, якою була моя реакція, коли я знайшла на перших сторінках книги ось це:

Моїй радості не було меж, тому я почала читати наступного ж дня(що було просто дивом, адже домашнє завдання не хотіло відпускати, та і я, на додачу, захворіла).

Перші сторінки давались важко. Може, на мене так подіяла напружена обстановка між Орденом Дружби, а може, то був просто нежить, та, буду чесною, початок мене не дуже зацікавив. Але коли я дійшла до розділу Під Водою, усе змінилось.

Таємниці закрутились, завертілись, і я просто не могла відірватись. Одним словом, я не втрачала контакт з персонажами, що є дуже важливим, як на мене. 

Дам книзі 9 із 10, бо мені було мало Захарри та Ніка. Погодьтесь, вони до біса милі:3 На цьому я даю зелене світло спойлерам і раджу покинути цю сторінку, аби потім не жалітись:)Па-па:*

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

Отож, ласкаво прошу до Спойлерного Царства!

Почнемо з того, що мені сподобалось)

Я шаленіла, коли читала момент з поцілунком Феша і Василини. НАРЕШТІ!!!! Я боялась, що знову вскочить Захарра , чи Нік, чи ще хтось. Яка ж я рада, що цього не сталось!

Сподобалося, що деякі загадки друзям вдалось розгадати. Але за однією проблемою пішло ще більше, тому ми отримали кілька відповідей, і тисячу запитань. Свої припущення висловлю у гіпотезах, так уже й бути:)

Тепер перейдемо до того, що мене відверто розлютило:

1.  Поведінка Фешіара. Я усе розумію, але треба вміти тримати себе в руках, хлопче.
2.  Біла Королева була однією з улюблених героїнь і я завжди вірила, що Астрагор усім набрехав. Вона померла гідно.
3. Зачасування Яриса. Звісно, він підлабузник, але не такий уже й поганий хлопчина, погодьтесь зі мною.
4. Марк. Він негідник і самозакоханий ідіот, але точно не заслужив на таку смерть. Мені його відверто жаль.
5. Маришка і її тупість. ЯК МОЖНА БУЛО ПОВІРИТИ??? Ситуація в кінці книги була просто абсурдною. Я все сказала.
6. Часоальбом забрано у Василини. Що вони будуть робити? Я без поняття.
7. Нортон- старший. Що з ним? Як він? Де він?
8. Маар і Захарра. Я відверта фанатка Захарри і Ніка! Якщо Маар займе його місце, я буду дууууже зла!

Одним словом, я чекаю на шосту книгу. А тепер перейду до найцікавішого:

                                      Гіпотези

• Ніколь. Десь в інтернеті прочитала надзвичайно цікаву гіпотезу, що Ніколь- це донька Феша і Василини із майбутнього. Але жарти жартами:) Якщо Ніколь- це ерантія, то, можливо, вона є якоюсь ненародженою сестрою Василини, або когось із Ордену Дружби. Або, вона-  чиєсь відлуння? Хто зна...
• Смерті. У нас із Софі є передчуття, що хтось із Ордену Непростих має загинути. Можливо, це буде Рок... Або хтось із Ордену Дружби... Наприклад, Діана(я зовсім цього не хочу!!!)Окрім цього, мені здається, що загине Міракл. Він- це добряк, а добряки,зазвичай, гинуть у нерівних битвах. 
• Якщо уже заговорили про Міракла, то, можливо, у нього є навіть білшьші таємниці, аніж у інших персонажів. Занадто підозрілий він чувак, як на мене. Занадто добрий...
• Ми дізнались про Зодче Коло. Це, як масони у нашому світі. Василина, що тепер буде ученицею Астрагора, має розгадати що ж роблять ці люди і в чому їхня сила(ми знаємо, що вони роблять, але чому саме вони і як?)
• Мишко. Ще один підозрілий тип. Його поява , мені здається, є надзвичайно важливою і якось пов`язаною з усим, що відбувається на Ефларі. Він зіграє свою роль.
• Часоальбом. Можливо, під словом "зброя" мається на увазі якийсь зі спогадів Астрагора. Щось, у чому його слабкість...                                                                                        

Такі мої думки, гіпотези і припущення. Прочитали книгу? Пишіть в коментарі свою думку, і я буду надзвичайно рада дізнатись, що Вам сподобалось найбільше)

Усім добра:3

Життя зі смаком кардамону

     

 Книга польської письменниці Йоанни Ягелло з поетичною назвою "Кава З Кардамоном" стала для мене приємним і надзвичайно цікавим початком знайомства із творами польських прозаїків. Я прагнула відкласти цю книгу до "холодних" часів, але, як бачите, не судилося... Скажу лише одне- цей твір краще сприймається за чашкою кави або чаю та з дощем, що пиріщить у шибку. 

        Історія п'ятнадцятирічної Лінки(повне ім'я-Халіна)- це розповідь про те, якими можуть бути дівчата її віку. Непосидючими і допитливими, лінивими і талановитими. Мабуть, я не одна знайшла в Лінці якусь частинку себе.

         Головна героїня живе із матір'ю, яка ніколи не приділяє їй уваги, вітчимом, що страшенно турбується за дружину, та молодшим братиком Каєм, який ще навіть не ходить до школи. Дівчина почуває себе покинутою, і єдине, що приносить їй справжнє задоволення- фотографія. 

         Наталія- краща подруга Лінки. Вона завжди підтримає Халіну, порадить, як зробити краще, хоча, як ми бачимо пізніше, кожен має різні визначення цього слова. Саме вона знайомить нашу Ліну із Адріаном, своїм двоюрідним братом.

         Адріан, мені здається, - це просто ідеал будь-якої дівчини. Високий, талановитий художник, до якого біжить Халіна щоразу, як тільки виникає якась проблема. Проте, є одне "але"... Дівчина ставиться до нього лише як до друга, якому можна довірити усі свої секрети та попити кави з кардамоном у затишному кафе "Оксамит".

"- Я собі подумала, що така дружба рідко зустрічається.

- Тобто яка?

- Ну, така, як у нас.

- Авжеж,- Адріан помітно засмутився. - Маєш рацію. Справді, така дружба - це рідкість."

        У книзі, окрім лінії першого кохання та дружби, існує іще одна тема - сімейна таємниця, яку, власне, Ви очікуватимете іще з першої появи нашої любої матусі. Лінка, яка захоплюється детективами, не може сидіти склавши руки, і намагається розібратись у всьому, що від неї приховували стільки років. А розплутувати клубок ми будемо одночасно з дівчиною, хоча, розгадка буде вельми очікуваною, і скажу чесно, що я не могла зрозуміти, як Халіна одразу про це не здогадалась. Чи, може, це я перечитала Агату Крісті?

        Авторка вводить ще багато персонажів, але про них я розповідати не буду, нехай це                 залишиться інтригою...

                                                    

        Книга, радше, підліткова, але читати її можна усім. Навіть батькам, аби краще порозумітись із дітьми. Історія мені страшенно сподобалася, тому, якби я оцінювала книжку по тому, скільки емоцій вона залишила по собі, то я б поставила усі 10. Але, якщо судити по оригінальності, якості написання та підбору персонажів у цілому, то це десь приблизно 8.5/10. Чомусь, я люблю ці половинки...

          До речі, у книги є сіквел під назвою "Шоколад Із Чилі". Якщо Ви вподобали Лінку та її "оточення", то продовження чекає на Вас :)

          Усім хороших книг!

       

Історія дівчинки, що руйнувала імперію

   

  Я і подумати не могла, що нова книга Зірки Мензатюк "Як Я Руйнувала Імперію" таки потрапить у мої загребущі руки. Я увесь час проходила провз неї в магазині, і, скажу чесно, про придбання серйозно не задумувалась. Але, коли на День Незалежності України я знову "зустріла" її на поличках, то зрозуміла, що не купити  - гріх, та ще й у такий важливий для держави день. 

       Братись за "...Імперію" я одразу не хотіла. Окрім того, у шафі стояв недочитаний Володар Перснів, а почати іще одну історію було б просто дурницею з мого боку. Та Ленін на кульках глипав на мене, і тому я все ж таки почала читати, про що жодного разу не пожалкувала.

         Книга висвітлює події  перед розпадом СССР- час революцій та протестів. Але авторка вирішила розповісти про це у незвичайній для нас формі- очима дівчинки-підлітка Ярини, що живе у Києві, але своє літо проводить у селі в домі баби та діда. 

          Почну з того, що мені сподобалось. Авторка пише сучасною, зрозумілою мовою. Деякі слова, які можуть здатись незрозумілими, пояснені внизу. Я сама знаю дітей, які без поняття що таке КГБ. Надзвичайно вподобала персонажів. 

          Невгамовна Півоня, я думаю, нагадає усім дівчатам їхніх кращих подружок. 

"У цьому вся Півоня. Вона вбачала любовні шури-мури навіть там, де ними ані пахло."

Хоча пізніше ми бачимо, що у "жартах є частина правди", та Ігрек таки небайдужий до нашої Яринки(що не є страхітливим спойлером, бо це зрозуміло відразу).
             Оскільки я вже заговорила про Ігрека, про нього й продовжу. Цей персонаж сподобався мені іще з першої хвилини нашої з ним зустрічі. Чомусь, саме таких героїв я люблю більше всього- працелюбивих, кумедних і хитрющих. Тих, хто прийде на допомогу у скруті. Про таких друзів можна лише мріяти. І хоча він таки трохи "вар`ят", як полюбляє казати Півоня, але, будьмо чесними, майже всі хлопці такі.
             Ніночка(вона ж Тракторуся або Нінель) стала для мене прямим доказом того, що думка дітей залежить від думки батьків. А ще того, що не завжди зразкові діти-зразкові люди, хоча б як дивно це не звучало.
           Не можна не згадати про Орисю і Василя- людей, завдяки яким інші почали "вставати з колін". 

"Я тільки скажу, що едельвейс зробив своє"

Хто зна, може то зробив і не едельвейс, а просто прагнення до свободи, що об`єднало двох молодих та небайдужих до долі Батьківщини людей.

           Не буту тягнути Пуму(яка також відіграла неабияку роль) за хвоста і перейду до найголовнішого у цій чудовій книзі. Для мене головною думкою стала боротьба людей з несправедливістю, що є дуже актуальним у наші непрості часи. Можна запросто провести паралелі між подіями  30 листопада та зібранням жінок біля церкви, яку ніхто не хотів відчиняти. Людей намагаються розігнати, але вони не відступлять. Хіба зараз відбувається не те ж саме. Також у книзі показано, що дітям не "по кумполу". Їх справді непокоїть усе, що відбувається. Адже сьогодні ти- донька, а завтра- сирота.

          Я могла б точити ляси ще скільки завгодно, але скажу лише те, що "...Імперію" треба прочитати всім: дорослим та дітям. Комусь вона нагадає ті часи, комусь дасть відповіді на запитання, які у класі історії не піднімають. Тому, буду об`єктивною і дам цій книзі 9.5/10 . Мені не вистачило епілогу. Але це дрібничка, яка не впливає на мою думку про книгу в цілому.


         Усім хороших книг!